Новини

27.08.2021 року в Першотравневому НВК відбудеться нарада при директору, по обговоренню рішення сесії Іркліївської сільської ради, «Про ліквідацію юридичної особи Першотравневий навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІ ступенів». Явка всіх працівників обов’язкова.

Першотравневий навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІ ступенів»
вул. Молодіжна,31, с. Першотравневе, Черкаська область, Золотоніський район, 19953,
тел.4-55-7, e-mail: pershotravneve2@ukr.net, Код ЄДРПОУ 33409133

НАКАЗ
28.07.2021 № 27-к
Про попередження
про заплановане звільнення
в Першотравневому НВК

Керуючись рішенням одинадцятої сесії Іркліївської сільської ради VIII скликання «Про ліквідацію юридичної особи Першотравневий навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІ ступенів» Іркліївської сільської ради Черкаської області від 14.07.2021 року

НАКАЗУЮ :

1. Повідомити про наступне вивільнення з пропозицією про переведення на вакантні місця (за наявності) працівникам
Водяник Марину Олександрівну – вчитель,
Волкову Інну Анатоліївну – вчитель,
Душку Наталію Василівну – вчитель,
Кальчук Оксану Олександрівну – вчитель,
Луценко Тетяну Михайлівну – вчитель,
Собецьку Катерину Іванівну – вчитель,
Чорниш Любов Олександрівну – вчитель,
Москаленко Наталію Миколаївну – вихователь д/с,
Талан Олену Володимирівну – помічник вихователя,
Новодран Олену Григорівну – прибиральниця,
Гусак Людмилу Антонівну – прибиральниця,
Гусака Олексія Михайловича – сторож,
Олійник Тетяну Миколаївну – кухар,
Олійника Олександра Сергійовича – комірник.
2. Повідомлення про наступне вивільнення вручити працівникам, які підлягають звільненню, у строк до 23 вересня 2021 року.
3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Директор НВК ____________________ В.А.Собецький
З наказом ознайомлені:
І.А.Волкова М.О.Водяник
Н.В.Душка Н.М.Москаленко
Т.М.Луценко О.О.Кальчук
К.І.Собецька Л.О.Чорниш
Техпрацівники:
Л.А.Гусак О.Г.Новодран
Т.М.Олійник О.М.Гусак
О.В.Талан О.С.Олійник

ІРКЛІЇВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ІРКЛІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

вул. Богдана Хмельницького 7, с. Іркліїв, Черкаська область, 19950
E-mail: irkl_osvita@ukr.net Код ЄДРПОУ 44160411 __________________________________________________________________________________

_____05.07.2021 №_48__ На №_______________

ОГОЛОШЕННЯ

Відділ освіти виконавчого комітету Іркліївської сільської ради оголошує громадське обговорення проекту рішення сесії Іркліївської ради
«Про ліквідацію юридичної особи Першотравневий навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа I-II ступенів» Іркліївської сільської ради Черкаської області», що відбудеться о 15.00 07.07.2021 року в актовому залі Іркліївської сільської ради за адресою вул.Соборності,2 с.Іркліїв.

Запрошуються всі зацікавлені особи.

Відділ освіти виконавчого комітету Іркліївської сільської ради

Раніше День Державного Прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Столиця відзначала це свято 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий прапор було піднято над Київською мерією.

За офіційною версією, 23 серпня 1991 року — після провалу путчу в Москві — група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Освячення Національного прапора було проведено священиком УАПЦ Петром Бойком. Якраз до цієї події і прив'язаний Указ Президента України, Л.Кучми, «Про День Державного Прапора України» № 987/2004, написана відповідна картина на стіні ВРУ, а цей прапор, як реліквія, урочисто зберігається під склом в музеї ВРУ. Наступного дня Україна проголосила незалежність.

Проте учасники тих подій називають іншу дату внесення прапора до зали засідань. Це підтверджує стенограма засідання позачергової сесії Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року:

Лубківський Р. М.: «Шановні народні депутати, український народ! Сьогодні завершується торжество історичної справедливості. Ми повертаємося в лоно цивілізованих держав, опираючись на багатовікову традицію нашої державності – демократичної, миролюбивої і відкритої для всього світу. Виходячи з цієї традиції і з традиції пошани до національних святинь, а також традицій боротьби за незалежну Українську соборну демократичну державу, пропоную внести національний український жовто-синій прапор і встановити в приміщенні і на куполі Верховної Ради України…
Чорновіл В. М.: «Шановні колеги! Я хочу запропонувати невеличке доповнення. Мені сказали, що на вулиці є той прапор, з яким українці стояли на барикадах біля Верховної Ради Росії. Я прошу, щоб саме цей прапор був встановлений у нашому залі. І ще я пропоную, щоб до того, коли приймемо рішення про національну символіку, про національний прапор, наш прапор був піднятий над куполом верховної Ради».

Однак до зали внесли інший прапор, про що згадував народний депутат Микола Поровський:

«23 серпня, вранці, у будинку Спілки письменників зібралась Велика Рада Руху за участю всіх депутатів Народної Ради...
Напередодні я розіслав у всі краєві організації Руху телефонограму із наказом негайно організувати масовий приїзд до Києва під стіни Верховної Ради членів Руху та наших прихильників. Переважна більшість організацій наказ виконала. Поїздами і автобусами до Києва виїхали десятки тисяч маніфестантів.

Тож рано-вранці 24 серпня, я заїхав до Секретаріату, щоб пересвідчитись, чи підготовили прапори, транспаранти та гасла для маніфестантів і все інше необхідне згідно з розробленим планом цієї маніфестації. Віктор Бурлаков, який вже чотири дні днював і ночував у Секретаріаті, організовуючи акції спротиву ГКЧП, у залі засідань розгладжував праскою складки тканини величезного синьо-жовтого прапора. Це знамено пошили напередодні членкині жіночої громади Руху…

Від Софіївського майдану надійшла маніфестація, котра принесла під стіни Верховної Ради величезне полотнище синьо-жовтого прапора. На майдані його освятив єпископ УАПЦ Володимир (Романюк). Процесія передала прапор нам, народним депутатам.

Всі ми клякнули на коліна і поцілували край знамена. Я тримав правий край прапора, а протилежний його кінець ніс В’ячеслав Чорновіл. Ми рушили із знаменом до Верховної Ради».

Після проголошення незалежності України, 4 вересня 1991 — після триразового голосування і погрози Голови Верховної Ради України Леоніда Кравчука, що він подасть у відставку, якщо питання не буде вирішено, — синьо-жовтий національний прапор урочисто піднято над будинком парламенту.

18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю Постановою «Про прапор України» фактично надала синьо-жовтому біколору статус офіційного прапора країни. З цього дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, складати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН.

28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову Про затвердження державним прапором України Національного прапора (хоча і далі діяла стара Конституція, де як державні описувалися символи колишньої УРСР). В ній зазначається: Державний Прапор України «являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3».

Свято встановлено в Україні «…На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…» згідно з Указом Президента України, Л. Кучми, «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року № 987/2004.

У 2009 році Президент України Віктор Ющенко вніс зміни до цього указу, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні

Історія

Зал засідань Верховної Ради УРСР під час ухвалення Декларації про державний суверенітет України.
17 березня 1991 року проводився єдиний в історії СРСР Всесоюзний референдум про збереження СРСР. Одночасно з цим референдумом в Україні за наполяганням Народного Руху України за перебудову було проведене республіканське консультативне опитування: «чи згодні ви, що б Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України». Позитивно на нього відповіло більше 80 % опитаних. Наслідком ідеологічної боротьби Народного Руху України за перебудову стало те, що референдумом і опитуванням в Україні були легітимізовані мінімум дві (а з бажанням М.Горбачова — то три) зовсім різні форми союзної держави і зроблений крок до незалежності — зобов'язання республіканській владі розробити і прийняти Декларацію про суверенітет України. 16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP прийнята Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни — документ про проголошення державного суверенітету України.Одночасно того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено:
Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності,
підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року,

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
18 червня 1991 року внесено відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого у переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня — День незалежності України».
Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено:
Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності,
підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року,

Верховна Рада України постановляє:

1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність.
5 червня 1992 року Верховна Рада України постановила: у частині першій статті 73 Кодексу законів про працю України слова «16 липня — День незалежності України» замінити словами «24 серпня — День незалежності України». Тому від 1992 року День незалежності України щороку відзначається 24 серпня.

- для 1-2х класів – за типовими освітніми та навчальними програмами для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268;

- для 3-4 класів – за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407;

- для 5-9 класів – за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405